гляді приховування стійкої фінансової неспроможності суб'єкта господарської діяльності; спосіб дії — подання недостовірних відомостей; наслідок — велика матеріальна шкода кредиторові; причинний зв'язок між діянням та наслідком.
   Стаття 220 передбачає відповідальність за приховування стійкої фінансової неспроможності тільки шляхом дій. Тобто особа шляхом подання недостовірних відомостей вводить дійсного або потенційного кредитора в оману щодо свого фінансового становища. Стійку фінансову неспроможність у цьому злочині слід розуміти так само, як і при доведенні до банкрутства (ст. 219). Причому фінансова неспроможність існує насправді — на відміну від фіктивного банкрутства (ст. 218), в якому суб'єкт господарювання фактично фінансове спроможний.
   Матеріальна шкода, завдана кредиторові, вважається великою у межах, встановлених ст. 218.
   Злочин вважається закінченим з моменту завдання великої матеріальної шкоди кредиторові.
   Суб'єктивна сторона цього злочину — умисел. Мотив і мета можуть бути різними.
   Суб'єкт злочину — громадянин — засновник або власник суб'єкта господарської діяльності, а також службова особа суб'єкта господарської діяльності.
   Покарання за злочин: за ст. 220 — штраф від двох до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеження волі на строк до двох років, із позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.
   Незаконні дії у разі банкрутства (ст. 221). Безпосередній об'єкт цього злочину такий самий, що й у ст. 218.
   Предмет злочину — майно, майнові обов'язки, відомості про майно, документи, які відображають господарську чи фінансову діяльність суб'єкта господарської діяльності.
   198
  
   Злочини у сфері господарської діяльності
   Об'єктивна сторона злочину характеризується

<<<назад<<< * перейти на стр. 1-602 * збірник літератури * >>>далее>>>