е подання боржником у письмовій формі заяви про порушення справи про банкрутство до господарського суду (відповідно до ст. 7 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» в редакції від ЗО червня 1999 р.О. У заяві стверджується неправдивий факт про ніби існуючу фінансову неспроможність.
   Згідно з приміткою до цієї статті матеріальна шкода вважається великою, якщо вона у п'ятсот і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян.
   Злочин вважається закінченим з моменту завдання великої матеріальної шкоди кредиторам або державі.
   Суб'єктивна сторона злочину — умисел, при якому особа усвідомлює неправдивість інформації про фінансову неспроможність суб'єкта господарювання, яка передається нею. Мотив і мета можуть бути різними.
   Суб'єкт злочину — громадянин-засновник або власник суб'єкта господарської діяльності, службова особа суб'єкта господарської діяльності або громадянин — суб'єкт підприємницької діяльності.
   1 Відомості Верховної Ради України. — 1999. — № 42—43. — Ст. 378.
   196
  
   Злочини у сфері господарської діяльності
   Покарання за злочин: за ст. 218 — штраф від семисот п'ятдесяти до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеження волі на строк до трьох років.
   Доведення до банкрутства (ст. 219). Безпосередній об'єкт злочину такий самий, що і в злочині, передбаченому ст. 218.
   Об'єктивна сторона цього злочину характеризується наявністю: дій, що призводять до стійкої фінансової неспроможності суб'єкта господарської діяльності; наслідків — великої матеріальної шкоди державі чи кредитору; причинного зв'язку між діянням та наслідком.
   У статті 219 йдеться про будь-які дії, які насправді погіршують фінансове становище суб'єкта господарської діяльності (наприклад, укладання

<<<назад<<< * перейти на стр. 1-602 * збірник літератури * >>>далее>>>