ренції.
   Предмет злочину — документи чи інша інформація, або неправдиві документи чи інша інформація.
   Інформацією визнаються відомості в будь-якій формі й вигляді та збережені на будь-яких носіях (у тому числі листування, книги, помітки, ілюстрації (карти, діаграми, органіграми, малюнки, схеми тощо), фотографії, голограми, кіно-, відео-, мікрофільми, звукові записи, бази даних комп'ютерних систем або повне чи часткове відтворення їх елементів), пояснення осіб та будь-які інші публічно оголошені чи документовані відомості.
   Об'єктивна сторона цього злочину виражається у неподанні документів чи іншої інформації Антимонопольному комітетові України або його територіальному відділенню, або у поданні завідомо неправдивих документів чи іншої інформації вказаним органам, або в ухиленні від виконання законних рішень цих органів.
   Умовою відповідальності за будь-яку із вказаних дій є її зв'язок з отриманням доходу у великих розмірах, тобто це дохід, розмір якого у п'ятсот і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум Доходів громадян
   Злочин вважається закінченим з моменту вчинення будь-якого із вказаних у ст. 230 діянь.
   Суб'єктивна сторона злочину — умисел, який передбачає усвідомлення особою того, що нею завідомо подано неправдиві документи чи іншу інформацію. Мотив і мета можуть бути різними
   Суб'єкт злочину — тільки службова особа органу державної влади, органу місцевого самоврядування, органу адміністративно-ї'осподарського управління та контролю, підприємства, установи, °рганізації.
   Покарання за злочин: за ст. 230 — штраф від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення
   7 , .„.
   1—494
   193
  
   Розділ VIII
   права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до п'яти років, або виправні роботи на строк

<<<назад<<< * перейти на стр. 1-602 * збірник літератури * >>>далее>>>