ицькій діяльності» від 18 лютого 1992 р.1. Це ціна, яка встановлюється суб'єктом господарювання, що займає монопольне становище на ринку, і призводить до обмеження конкуренції або порушення прав споживача. Монопольне становище — це домінуюче становище суб'єкта господарювання, яке дає йому можливість самостійно або разом з іншими суб'єктами господарювання обмежувати конкуренцію на ринку певного товару. Монопольним визнається становище суб'єкта господарювання, частка якого на ринку певного товару перевищує 35 відсотків. Рішенням Антимоно-польного комітету України може визначатися монопольним становище суб'єкта господарювання, частка якого на ринку певного товару менше 35 відсотків. Монопольні ціни (тарифи, розцінки) можуть бути монопольне високими або монопольне низькими.
   Основні вимоги антимонопольного законодавства передбачені у вказаному законі від 18 лютого 1992 р. але вже у 2002 р. його замінить Закон України «Про захист економічної конкуренції» від 11 січня 2001 р. (повністю набере чинності через рік після опублікування)2. У новому законі передбачені додаткові ознаки, що характеризують монопольне становище суб'єкта господарювання, але визначення монопольної ціни немає.
   Склад цього злочину формальний. Злочин вважається закінченим, якщо змова між суб'єктами господарювання відбулася — досягнута угода між ними.
   Суб'єктивна сторона злочину характеризується прямим умислом і метою усунення конкуренції між суб'єктами підприємницької діяльності.
   Суб'єктом злочину можуть бути громадяни — суб'єкти підприємницької діяльності, службові особи чи інші повноважні представники суб'єктів господарювання, які досягли 16-річного віку.
   У частині 2 ст. 228 передбачена відповідальність за насильство, заподіяння шкоди чи погрозу ними з метою штучної зміни або штучного

<<<назад<<< * перейти на стр. 1-602 * збірник літератури * >>>далее>>>