|
ах діянню дається не тоше неправильна юридична кваліфікація а й неправильна соціально-моральна оцінка Якщо, наприклад, хуліганство замість ч 4 ст 296 кваліфіковано за ч 1 ст 129, тобто як погроза вчинити вбивство, то тут не лише неправильно застосовано кримінальний закон, а й тяжкий злочин розцінений як злочин невеликої тяжкості Адже хуліганство карається позбавленням волі на строк від трьох до семи років, а погроза вчинити вбивство — арештом на строк до шести місяців або обмеженням волі на строк до двох років Кваліфікація ж за ст 129 може призвести навіть до звільнення від кримінальної відповідальності відповідно до положень розділу IX Загальної частини КК Нарешті, оцінка у вироку діяння як погрози вчинити вбивство, а воно таким не є, призведе до того, що вирок суду не лише не матиме належного попереджувального впливу, а й підриватиме серед громадян авторитет суду, порушуватиме права громадянина
Якщо навіть помилка у кваліфікації не призводить до неправильного призначення покарання, вона і тоді спричиняє негативні наслідки Так, за зловживання службовим становищем (ч 1 ст 364) і за привласнення, розтрату майна, вчинені службовою особою (ч 2 ст 191), може бути призначене покарання — п'ять років позбавлення волі Проте у такому випадку самому підсудному не байдуже, чи засуджений він лише за службовий злочин, чи за привласнення чужого майна
Викладене вказує на значення правильної кваліфікації злочинів, яка має бути відповідною до вчиненого Тим самим буде забезпечено правильне застосування кримінального закону, зміцнення авторитету правосуддя
Кваліфікація злочину передбачає повне і всебічне встановлення тих фактичних обставин справи, що відповідають ознакам складу злочину, зазначеним у законі Якщо такі фактичні обставини не з ясовано, не можна дати точну
|