сації необхідно вказати локалізацію ушкоджень на частинах тіла, форму, розміри, відстань від ступнів ніг. За останнім параметром іноді можна визначити тип транспорту та якою саме його частиною нанесено удар (наприклад, ушкодження тазових кісток звичайно завдаються вантажними автомобілями, ушкодження нижче колін - легковими). Виявлення не характерних для дорожньо-транспортної події ушкоджень (синці на шиї, странгуляційна борозна, ножові поранення тощо) можуть свідчити про інсценування події для приховування іншого злочину (наприклад, вбивства).
   Слід розрізняти ушкодження, що нанесені при ударі автомобілем, від ушкоджень, які є результатом волочіння трупа по землі (саднини у вигляді великої кількості паралельних пасмуг). Треба також відрізняти ушкодження, які утворилися на трупі внаслідок удару об камінь чи асфальт при падінні відкинутого машиною тіла потерпілого.
   Крім того, залежно від механізму дорожньо-транспортної події, можуть бути виявлені відбитки тканини одягу на тілі потерпілого. Візерунок тканини (панчохи, костюма, сукні) нерідко відбивається на шкірі трупа внаслідок давлення, вчиненого колесом на одяг потерпілого.
   Огляд транспорту проводиться з метою виявлення слідів, речових доказів, пошкоджень, що виникли внаслідок дорожньої події, та встановлення його технічного стану. Для досягнення поставленої мети огляд необхідно проводити з участю спеціаліста-автотехніка та криміналіста.
   При виявленні транспорту на місці аварії його огляд входить до огляду місця події, а якщо транспортний засіб відсутній, то він оглядається за місцем виявлення окремо і результати оформляються самостійним протоколом. Транспорт треба оглядати на тому місці, де він був виявлений після події, оскільки при його пересуванні можуть бути знищені або пошкоджені сліди, що є на ньому, і речові докази, змінено

<<<назад<<< * перейти на стр. 1-614 * збірник літератури * >>>далее>>>