янь;
   3) шахраї-гравці, які використовують азартні ігри (кар-точні шулери, «катали», «червоні валети» та ін.);
   4) шахраї, які не мають постійного місця роботи чи проживання, неодноразово судимі за шахрайство та інші злочини;
   5) шахраї, які вчинили злочин вперше, за легковажністю, під впливом інших осіб чи ситуацій;
   6) шахраї-одинаки і шахраї, які вчиняють злочин групою, у тому числі з розподілом ролей.
   Особа потерпілого. Дані про жертву злочину мають важливе значення в системі криміналістичної характеристики шахрайства. Спостерігається певний зв'язок між особливостями особи потерпілого і особи злочинця, простежується відома вибірковість з боку шахрая. Система ознак, що належать до особи потерпілого, містить:
   1) демографічні відомості (стать, вік, місце проживання, роботи та ін.);
   2) дані про спосіб життя, риси характеру, схильності, зв'язки і стосунки;
   3) відомості про віктимність.
   Сліди злочину. Для злочинної діяльності у формі шахрайства взагалі не характерні сліди, залишені на місці події. Може не існувати й місця події. Здебільшого сліди злочинної діяльності зберігаються в документах та їх реквізитах, вони часто містять відомості, важливі для розслідування. Ці документи використовуються для обману й введення в оману державних службовців, посадових чи матеріально відповідальних осіб.
   Сліди можуть бути виявлені на предметах, залишених шахраєм (сліди рук, мікросліди, запахові сліди). Характерними слідами при шахрайстві є ідеальні сліди (ті, що збереглися в уявних образах). Це пов'язано з тим, що злочинець і жертва спілкуються значний час у спокійний і невимушеній обстановці.
  
   § 2. Початковий етап розслідування
  
   Найбільш загальні типові слідчі ситуації на початковому етапі розслідування шахрайства такі:
   1) є дані про подію злочину і особу злочинця;
   2) злочинець затриманий

<<<назад<<< * перейти на стр. 1-614 * збірник літератури * >>>далее>>>