мог, надання довідки про значно завищену заробітну плату з метою підвищення пенсії та ін.);
   2) побутового обслуговування (отримання речей, що дорого коштують, за документами своїх родичів, за викраденими чи знайденими документами);
   3) страхування (завищення суми шкоди, що підлягає сплаті клієнтові внаслідок обумовлених страхових подій);
   4) туризму (туристичні афери);
   5) вивезення робочої сили за кордон (афери зі збирання грошей у бажаючих поїхати на заробітки) та ін.
   Способи шахрайства поділяють залежно від характеру «стосунків», що виникають між підприємствами чи господарськими товариствами:
   1) фіктивне представництво (використання фіктивних документів про належність до тієї чи іншої фірми з метою укладання договорів і отримання товару без оплати);
   2) фіктивне посередництво (особа чи група осіб діють від імені неіснуючої фірми з метою укладення договору з підприємством на закупівлю в нього сировини, матеріалів тощо для іншого підприємства; від першого підприємства шахрай отримує матеріальні цінності, а від другого - гроші);
   3) отримання позик під фіктивні проекти (шахрай пред'являє документи, що нібито підтверджують його наміри).
   Залежно від тривалості злочину можна виділити такі способи шахрайства:
   1) одноразові (отримання товару в кредит без наміру наступної виплати грошей);
   2) тривалі (незаконне отримання пенсії або грошової допомоги).
   Залежно від характеру локалізації шахрайства можуть бути названі такі способи:
   1) спрямовані на вузьке коло жертв;
   2) спрямовані на широке охоплення населення.
   Місце і обстановка. Місце вчинення злочину обирається з урахуванням можливості реалізації обраного способу злочину, предмета посягання, особи жертви. Деякі спроби шахрайства можуть реалізуватися у кількох місцях, не пов'язаних між собою. Може йтися й про територіальне поширення

<<<назад<<< * перейти на стр. 1-614 * збірник літератури * >>>далее>>>