осіб, які були присутніми при передачі хабара;
   7) обставини, що передували передачі хабара;
   8) наявність вимагання або провокації хабара;
   9) характер стосунків між особами, причетними до хабарництва;
   10) характер службових дій, виконаних хабарником;
   11) законність виконаних службовою особою дій.
   У разі, якщо хабародавець або посередник зробили заяву про давання хабара, необхідно з'ясувати, чи було це зроблено добровільно і вчасно.
   Необхідно враховувати, що хабар може бути отриманий службовою особою за виконання законних дій. Це може утруднити розслідування, потребувати пошуку додаткових джерел доказів.
   Типові слідчі ситуації початкового етапу розслідування. Кримінальні справи про хабарництво порушуються за матеріалами органів боротьби з економічною злочинністю, організованою злочинністю і корупцією. Такі справи пов'язані з заявами, що надійшли до органів прокуратури про майбутнє давання хабара у зв'язку з вимаганням та іншими обставинами. Іноді справи про хабарництво порушуються внаслідок явки з повинною, коли хабародавець звертається до органів прокуратури або дізнання з заявою про вчинений хабар, сподіваючись на звільнення від кримінальної відповідальності, якщо щодо нього мало місце вимагання хабара, або він добровільно заявив після давання хабара про те, що сталося, до порушення кримінальної справи (ч. З ст. 369 КК). Незалежно від зазначених ситуацій перевірочні дії та початок розслідування здійснюються з урахуванням того, що:
   1) заява може бути наклепницькою і тоді гласна її перевірка може скомпрометувати службову особу;
   2) у разі достовірності викладених у заяві фактів, така перевірка може насторожити винних і пов'язаних із ними осіб, що може негативно вплинути на результати розслідування.
   Програма першочергових слідчих дій складається з:
   а) допиту заявника з метою

<<<назад<<< * перейти на стр. 1-614 * збірник літератури * >>>далее>>>