ть свідчень: родинні стосунки з контрабандистом (дружина, брат, сестра, батьки та ін.); небажання псувати дружні стосунки (сусід, колега по роботі, близький знайомий); в) страх помсти з боку родичів, друзів підозрюваного за давання правдивих свідчень проти осіб, які вчинили контрабанду; підкуп свідка; їх безпосереднє сприяння підозрюваному при підготовці та приховуванні контрабандної діяльності.
   Свідчення родичів, близьких, друзів підозрюваного вимагають критичної оцінки і всебічної перевірки. У зв'язку з цим дізнавачу (слідчому) важливо правильно визначити черговість виклику свідків. У першу чергу слід допитати тих свідків, сумлінність яких не викликає сумнівів. Осіб, не зацікавлених у встановленні істини у справі, доцільно допитувати після того, як буде зібрано достатньо доказів, отриманих з достовірних свідчень інших свідків.
  
   § 4. Профілактичні дії слідчого при розслідуванні контрабанди
  
   Однією з умов успішної боротьби з контрабандою є проведення комплексу ефективних профілактичних заходів, основою яких є найбільш повне і всебічне виявлення причин і умов, що сприяли вчиненню даного виду злочину. У зв'язку з цим ст. 23 КПК вказує, що при провадженні дізнання, досудового слідства і судового розгляду кримінальної справи орган дізнання, слідчий, прокурор і суд зобов'язані виявляти причини й умови, що сприяли вчиненню злочину і вживати заходів до їх усунення. Крім того, у п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 26.02.99 № 2 «Про судову практику в справах про контрабанду та порушення митних правил» зазначається, що відповідно до вимог статей 23, 232 і 340 КПК та ст. 146 МК України судам необхідно з'ясовувати причини й умови, що сприяли вчиненню контрабанди чи порушенню митних правил, і реагувати на них окремими ухвалами (постановами).
   Виявлення причин і умов, що сприяють

<<<назад<<< * перейти на стр. 1-614 * збірник літератури * >>>далее>>>