явлена при їх перевірці іншими слідчими діями (очна ставка, допити свідків тощо), а також при проведенні оперативно-розшукових заходів. Щоб визначити навмисну неправду, слідчий шляхом аналізу фактів має виявити суперечності у свідченнях допитуваного.
   Під час допиту підозрюваного у викритті неправди важливе місце належить тактичним прийомам, пов'язаним із пред'явленням доказів. Це можуть бути: письмові докази (розрахунки-фактури, відповіді митних органів на запити про перетинання кордону окремими громадянами або про особисті номерні печатки митників, довідки про телефонні розмови зі співучасниками контрабандної діяльності та ін.); речові докази (предмети контрабанди, пакувальний матеріал, митні декларації зі слідами підчистки, дописки, виправлення, спеціально виготовлений пояс для приховування та переміщення іноземної валюти тощо); протоколи окремих слідчих дій (огляду місця події, допитів свідків та ін.).
   Для вирішення конфліктної ситуації важливого значення набуває очна ставка. При розслідуванні контрабанди очні ставки, як правило, провадяться між контрабандистами та особами, які їх затримали (митники, прикордонники), а також із співучасниками та свідками вчинення контрабанди при наявності в їх свідченнях суперечностей. З точки зору тактики рекомендується очну ставку провадити таким чином, щоб на особу, яка дала правдиві свідчення, не чинився тиск.
   Допит свідків. При розслідуванні контрабанди свідків можна поділити на три групи: а) особи, які безпосередньо виявили контрабанду і затримали підозрюваного - інспектори митниці, працівники Прикордонних військ, оперативні працівники міліції, СБУ та ін.; б) свідки, які були присутні при вчиненні контрабанди (очевидці злочину), - обслуговуючий персонал (провідники вагонів, стюардеси, працівники залізниці, автовокзалів, аеропортів, річкових

<<<назад<<< * перейти на стр. 1-614 * збірник літератури * >>>далее>>>