що характеризує як сам об'єкт прогнозу, його властивості та ознаки з позиції методології криміналістичного прогнозування, так і прогнозний фон, тобто чинники-детермінанти, передпрогнозну ситуацію тощо);
   в) за характером відображуваних знань - якісна (фактографічні дані та експертні оцінки) та кількісна;
   г) за функціональним призначенням - інформація для побудови прогнозів у науці; інформація для науково-прикладного прогнозування; інформація для практичного прогнозування.
   Джерела формування вихідної для прогнозування інформації доцільно поділити в такий спосіб:
   1. Наукові дані:
   а) положення загальної теорії та окремих криміналістичних теорій (наприклад, дані щодо повторюваності способу вчинення і приховання злочинів, механізмів слідоутворення, навичок злочинної діяльності при збереженні стабільності детермінуючих чинників);
   б) результати наукометричних досліджень у криміналістиці (наприклад, висновки щодо напрямів, інтенсивності та змісту дисертаційних досліджень з певних проблем криміналістики);
   в) відомості, що характеризують сучасний рівень розвитку природничих та технічних наук, дані яких використовуються в криміналістиці, а також тенденції і перспективи розвитку науково-технічного прогресу (наприклад, результати досліджень у сфері природничих, технічних та суспільних наук постають інформаційною базою для побудови прогнозів про шляхи та напрями трансформації та адаптації цих результатів для удосконалення науково-технічних засобів криміналістики і методів їх практичного застосування);
   г) результати соціологічних, правових та кримінологічних прогнозів;
   ґ) опитувальні дані (результати анкетування, інтерв'ювання наукових і практичних працівників, а також висновки (думки) експертів щодо об'єкта і ситуації прогнозу).
   2. Статистичні дані:
   а) статистичні дані криміналістичних

<<<назад<<< * перейти на стр. 1-614 * збірник літератури * >>>далее>>>