млення обставин учинення конкретного злочину посадових осіб підприємств, організацій із метою з'ясування чинників, які сприяли злочинній поведінці винного, а також вживання заходів щодо їх усунення;
   б) узагальнення відповідей на подання слідчого відповідних органів, організацій, посадових осіб у зв'язку з недостатнім прийняттям ними заходів щодо виявлених нестач для належного реагування (процесуального, прокурорського);
   в) публікації у місцевій пресі, виступи по радіо і телебаченню, якщо встановлені розслідуванням чинники, які сприяють учиненню злочинів, мають поширений характер серед певних груп населення (наприклад, поширення наркоманії, хуліганські прояви, побутові конфлікти тощо).
   Загальні положення криміналістичної профілактики злочинів конкретизуються в окремих криміналістичних методиках. Найважливіші розробки здійснюються в методиках розслідування злочинів проти життя людини, екологічних, економічних та інших злочинів.
  
   § 2. Криміналістичне прогнозування
  
   Реалізація прогностичної функції криміналістики неможлива без поглибленої розробк; теоретико-методологічної бази, побудови та перевірки криміналістичних прогнозів, створення необхідного робочого інструментарію здійснення прогностико-криміналістичних досліджень. При цьому важливо розрізняти прогностику - теорію розробки прогнозів і прогнозування - практику розробки прогнозів, намагаючись досягти випереджаючого розвитку першої у порівнянні з останньою.
   Криміналістична прогностика - це самостійне вчення, яке являє собою систему наукових положень про загальні закономірності побудови і перевірки прогнозів, які відображають перспективи і напрями розвитку криміналістики та об'єктів її пізнання в майбутньому.
   Термін «криміналістичне прогнозування» доцільно розглядати у двох аспектах:
   а) як спеціальну діяльність щодо реалізації

<<<назад<<< * перейти на стр. 1-614 * збірник літератури * >>>далее>>>