і допит свідків має певні труднощі при розслідуванні вбивств на замовлення. Це пов'язано зі страхом тих чи інших осіб перед злочинцями, небажанням наражатися на небезпеку. Закон України «Про забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві» (ст. 7) передбачає такі заходи забезпечення їх безпеки:
   а) особисту охорону, охорону житла і майна;
   б) видачу спеціальних засобів індивідуального захисту і сповіщення про небезпеку;
   в) використання технічних засобів контролю, прослуховування телефонних та інших переговорів, візуальне спостереження;
   г) заміну документів та зміну зовнішності; ґ) зміну місця роботи або навчання;
   д) переселення в інше місце проживання;
   е) поміщення до дошкільної виховної установи або установи соціального захисту населення;
   є) забезпечення конфіденційності відомостей про особу; ж) закритий судовий розгляд та ін. Існує кілька шляхів встановлення свідків:
   1) виявлення свідків шляхом опитування громадян, які знаходились в районі, де сталася подія;
   2) встановлення свідків, які живуть чи працюють поблизу місця виявлення трупа;
   3) встановлення свідків у результаті оперативно-розшукової діяльності;
   4) повідомлення у засобах масової інформації про необхідність надання допомоги.
   Як свідки можуть бути допитані:
   а) особи, які першими виявили труп;
   б) особи, які повідомили в міліцію чи прокуратуру про виявлення трупа;
   в) очевидці події;
   г) інші особи (близькі, рідні, знайомі).
   Допит свідка-очевидця (чи особи, яка першою виявила труп) передбачає з'ясування таких обставин: коли і чому він з'явився на місці вбивства; хто ще був з ним; чи не виявляв потерпілий ознак життя; чи не була змінена обстановка на місці події; чи не бачив свідок, як було вчинено злочин; що він чув або бачив; скільки було злочинців, їх зовнішність, як вони були одягнені;

<<<назад<<< * перейти на стр. 1-614 * збірник літератури * >>>далее>>>