нформації, у деяких випадках - встановлюється підозрювана особа. Ця стадія має аналітичний характер. Слідчий працює над матеріальними джерелами інформації: проводить їх огляд і попереднє дослідження із застосуванням технічних засобів; вирішує питання про їх віднесеність і придатність для використання, проводить фіксацію не виявлених раніш ознак.
   Для попереднього дослідження слідчий залучає спеціалістів, проводить перевірку показань, отриманих від свідків-очевидців, які співставляються з механізмом злочину. На підставі аналізу зібраної інформації висуваються слідчі та розшукові версії.
   На цій стадії може виникнути потреба у створенні слідчо-оперативних груп, загальному плануванні їх діяльності. У зв'язку з цим склалися певні організаційні форми взаємодії слідчого з органами дізнання:
   1) взаємне інформування про встановлені у справі факти, що стосуються предмета розслідування;
   2) спільне планування розслідування кримінальної справи, особливо тоді, коли винні у вчиненні злочину не встановлені;
   3) спільне проведення слідчих і розшукових дій;
   4) дача слідчим відповідно до положень статей 114, 118, 191 КПК доручень оперативним працівникам про проведення ними самостійно окремих слідчих дій і розшукових заходів.
  
   § 5. Основи взаємодії та інформаційного забезпечення в методиці розслідування злочинів
  
   Питання взаємодії слідчого та оперативно-розшукових органів у розкритті злочинів розглядаються в різних розділах криміналістики: у загальнотеоретичному плані - як проблема, що має загальне значення для вирішення тактичних і методичних завдань розслідування в цілому, та окремо - у криміналістичній тактиці та криміналістичній методиці. Однак найбільш повне та предметне вираження дана проблема отримує в методиці розслідування злочинів, де на основі загальнотеоретичних положень криміналістики

<<<назад<<< * перейти на стр. 1-614 * збірник літератури * >>>далее>>>