изнавала експерта науковим суддею. Л. Є. Владимиров писав, що судді не можуть критично ставитися до експертизи, для розуміння підстави якої треба кілька років наукових занять, їм залишається тільки йти слідом за авторитетною вказівкою експертів. Суд є самостійним у виборі експертів. А оскільки останні обрані, суддя йде слідом за ними, як сліпий за своїм поводирем.
   Та обставина, що висновки експерта обґрунтовані дослідженнями, проведеними із застосуванням наукових, технічних або інших спеціальних знань, не виключає можливості та необхідності оцінки їх слідчим і судом у повному обсязі. Характер виду доказу, який розглядається, не може бути підставою для некритичного до нього ставлення, надання йому особливої доказової сили. Відповідно до ст. 75 КПК «висновок експерта для особи, яка провадить дізнання, слідчого, прокурора і суду не є обов'язковим, але незгода з ним повинна бути мотивована у відповідних постанові, ухвалі, вироку».
   Оцінка висновку експерта проводиться за загальними правилами оцінки доказів (ст. 67 КПК). Однією з особливостей оцінки висновку експерта є необхідність спеціального мотивування підстав, за якими відкидається висновок.
   Оцінка висновку експерта є складною розумовою діяльністю, яка включає:
   1) аналіз дотримання процесуального порядку призначення та проведення судової експертизи;
   2) визначення відповідності висновку експерта завданню;
   3) встановлення повноти та наукової обґрунтованості, висновку експерта; і
   4) визначення відповідності висновку експерта іншим зібраним у справі доказам;
   5) перевірку віднесення до справи даних, що містяться у висновку.
   Необхідно мати на увазі, що встановлені суперечності між висновком експерта та іншими даними у справі ще не свідчать про достовірність висновку. Суперечливі дані підлягають новій оцінці, під час якої можуть бути

<<<назад<<< * перейти на стр. 1-614 * збірник літератури * >>>далее>>>