кладає план проведення слідчої дії. У плані зазначається: де, коли і з якою метою проводитиметься перевірка, порядок і послідовність дій її учасників.
   Складність структури перевірки показань на місці робить її схожою на інші слідчі дії - допит, огляд, експеримент, пред'явлення для впізнання, обшук. Перевірка показань на місці включає окремі елементи цих дій, у зв'язку з чим її тактика деякою мірою схожа з тактикою проведення названих слідчих дій. Однак тактика перевірки показань на місці в цілому має власну, притаманну тільки їй специфіку. Проведення перевірки показань на місці характеризується такими тактичними особливостями:
   1) показання повинні перевірятися лише на тому місці, де відбувалася подія злочину, де йшов (їхав) підозрюваний (обвинувачений, свідок) до місця події, де він залишив сліди чи знаряддя злочину;
   2) особа, показання якої перевіряються, повинна сама показувати, де і що відбувалося. Така особа дає згоду на перевірку показань на місці;
   3) якщо перевіряються показання кількох осіб, кожна з них виводиться на місце окремо. Групова перевірка суперечить сутності слідчої дії і втрачає своє доказове значення;
   4) при перевірці показань на місці неприпустимо відтворювати цинічні дії чи дії, що загрожують безпеці оточуючих осіб, принижують їх честь і гідність. Про такі дії обвинувачений може тільки розповісти на місці;
   5) слідчий не повинен допускати у своїх діях чи запитаннях навідних вказівок чи слів.
   Тактика перевірки показань на місці передбачає використання різних тактичних прийомів: постановку уточнюючих, доповнюючих чи контрольних запитань; аналіз відповідей особи, показання якої перевіряються; зіставлення показань, що були одержані на допиті, з реальною картиною місця події; надання свідку (обвинуваченому) можливості пояснити розбіжності між показаннями і даними

<<<назад<<< * перейти на стр. 1-614 * збірник літератури * >>>далее>>>