инця, якого розшукують, чи інших суб'єктів можуть бути показані окремим громадянам. Однак таке пред'явлення переслідує тільки оперативні цілі, а його результати не є доказами у справі і виконують роль орієнтуючих відомостей.
   Пред'явлення для впізнання регламентовано статтями 174-176 КПК, що дає змогу вірно вирішити питання про відокремлення цієї слідчої дії з інших. Цьому ж слугують розроблені криміналістикою тактичні правила проведення впізнання.
   Об'єктами пред'явлення для впізнання є особи (живі люди і трупи), предмети, тварини.
  
   § 2. Підготовка до пред'явлення для впізнання
  
   Пред'явленню для впізнання повинно передувати виконання процесуальних та деяких допоміжних дій, а саме:
   а) попередній допит особи, яка впізнає;
   б) підбір об'єктів, серед яких необхідно провести впізнання;
   в) визначення місця і умов пред'явлення для впізнання;
   г) визначення необхідного комплексу науково-технічних засобів.
   Під час допиту перед пред'явленням для впізнання з'ясовують:
   а) місце, час, спосіб та інші обставини злочину;
   б) прикмети особи, яку впізнають (найчастіше злочинця), ознаки його одягу, а також ознаки речей чи інших об'єктів.
   Статтями 174, 175 КПК встановлено, що слідчий до проведення впізнання повинен допитати свідка (потерпілого, підозрюваного, обвинуваченого) про зовнішній вигляд і прикмети чи ознаки об'єкта, а також про обставини, за яких він бачив цей об'єкт. Залежно від об'єктів, що підлягають впізнанню, допит, який передує впізнанню, має деякі особливості.
   Допит, який передує впізнанню живих осіб, повинен бути спрямований на з'ясування:
   а) обставин, за яких впізнаючий бачив особу в зв'язку зі злочином;
   б) зовнішності та прикмет цієї особи;
   в) психологічного стану впізнаючого;
   г) його фізіологічного і психічного стану (зір, слух, особливості пам'яті тощо).
   При з'ясуванні

<<<назад<<< * перейти на стр. 1-614 * збірник літератури * >>>далее>>>