ний на перекручення істини. Отже, для запобігання і встановлення неправди слідчий повинен знати її можливі мотиви. Засобами усунення мотивів неправди при допиті є тактичні прийоми, розроблені на підставі методу переконання. Таким чином неправда може бути відвернута на стадії встановлення психологічного контакту з допитуваним. Використання тактичних прийомів, спрямованих на встановлення психологічного контакту, сприяє побудові безконфліктної ситуації допиту і одержанню правдивих показань. Проте усунути мотиви неправди і одержати об'єктивні показання за допомогою даної системи прийомів не завжди є можливість.
   Побудова системи тактичних прийомів, спрямованої на викриття неправди в показаннях допитуваного, передбачає необхідність урахування його процесуального становища та форми неправдивого повідомлення. Доречним буде виділення шести підсистем, характерних для допиту обвинуваченого (підозрюваного), які мають таку спрямованість:
   1) викриття неправди при повному запереченні обвинуваченим своєї вини і висуненні ним своєї версії;
   2) викриття неправди у ситуації часткового визнання обвинуваченим своєї вини;
   3) подолання замовчування обвинуваченим фактів, які інтересують органи розслідування;
   4) викриття неправдивої заяви про алібі;
   5) встановлення обмови;
   6) встановлення самообмови.
   Кожна з названих підсистем включає комплекс найбільш доцільних тактичних прийомів. Наприклад, підсистема тактичних прийомів, спрямована на викриття неправдивої заяви про алібі, передбачає:
   а) постановку деталізуючих запитань щодо перебування допитуваного у вказаному місці;
   б) постановку контрольних запитань щодо фактів, точно встановлених у справі;
   в) оголошення фрагментів показань осіб, на яких посилався обвинувачений (підозрюваний), стосовно суперечностей, що виникли;
   г) оголошення показань осіб, які

<<<назад<<< * перейти на стр. 1-614 * збірник літератури * >>>далее>>>