|
ж не був здійснений, векселедержатель може обернути свій позов проти індосантів, векселедавця та інших зобов'язаних осіб. Усі ті, хто видали, акцептували, індосували переказний вексель або поставили на ньому аваль, є солідарне зобов'язаними перед векселедержателем. Векселедержатель має право на пред'явлення позову усім цим особам, до кожної окремо і до всіх разом, необов'язково додержуючись при цьому тієї послідовності, в якій вони зобов'язалися. Позов, пред'явлений до одного із зобов'язаних, не перешкоджає пред'явленню позову іншим.
Кожна зобов'язана особа, якій пред'явили або можуть пред'явити позов, може вимагати вручення їй, проти оплати, переказного векселя з розпискою у платежі. За простим векселем векселедавець зобов'язаний так само, як і акцептант за переказним векселем.
Суми заборгованості за розрахунками із покупцями, замовниками та іншими дебіторами за відвантажену продукцію (товари), виконані роботи та надані послуги, які забезпечені одержаними векселями, та сума заборгованості, на яку підприємством видано векселі в забезпечення поставок (робіт, послуг) постачальників, підрядчиків та інших кредиторів, показують у відповідних статтях активу і пасиву балансу підприємства. Дебітор (лат. debitor — боржник) — це юридична або фізична особа, що має заборгованість даному підприємству (організації, установі чи громадянинові).
Комерційний кредит тісно пов'язаний з банківським кредитом. Банківські операції з урахування (дисконту) векселів і видачі позичок до запитання під забезпечення векселів називаються вексельними кредитами. Кредит надається за заявою підприємствавекселедержателя, яка подається, як правило, до банку, в якому йому відкритий основний поточний рахунок.
Врахування, або дисконт векселів полягає в тому, що банк, придбавши вексель за іменним індосаментом, терміново його сплачує пред'явникові, а платіж отримує тільки
|