кредитування вводиться комерційними банками для першокласних найбільш надійних позичальників — великих компаній — для надання позик на поточну виробничу діяльність.
  У колишньому СРСР в умовах планової командної економіки з 30х років банки використовували на практиці відокремлені розрахункові і позичкові рахунки. Лише в окремих випадках банки відкривали єдиний активнопасивний рахунок і проводили за ним кредитування. Так було, наприклад, у 1966—1984 pp. при кредитуванні колгоспів за спеціальним розрахунковим (поточним) рахунком. На основі виробничофінансових планів колгоспів визначалися ліміт видачі і плановий розмір кредиту. Як правило, такий порядок надання позики використовувався відносно низькорентабельних і збиткових колгоспів; а оскільки такі господарства не могли в подальшому повернути надані кредити, держава "списувала" їх.
  Овердрафт (див. розділ 3) є способом короткострокового кредитування укрупненої потреби клієнта в коштах у разі їх недостатності для завершення поточних розрахунків. Надання кредиту у формі овердрафту дуже поширене в практиці англійських банків.
  При овердрафт! застосовується такий механізм надання позики: якщо сума платежу, зазначена у платіжному документі клієнта, перевищує залишок коштів на поточному рахунку, то різниця (дебетове сальдо) автоматично оплачується банком за рахунок кредиту, але в межах невикористаного ліміту. Якщо сума платежу перевищує залишок ліміту кредитування, то позика банком не надається.
  Спосіб надання кредиту на основі кредитної лінії (див. розділ 3) дозволяє задовольняти тимчасові потреби позичальників в обігових коштах. Для позичальника такий спосіб отримання позики є економічно вигідним, адже відсотки сплачуються у цьому разі не з усього кредитного ліміту, а лише за ту суму, яку фактично використав (позичив) позичальник на даний момент.
  Специфічне місце серед способів надання

<<<назад<<< * перейти на стр. 1-189 * збірник літератури * >>>далее>>>