нологічного прогресу і необхідності якісного оновлення матеріальнотехнічної бази процесу виробництва. Початок лізингових операцій в сучасному розумінні їх змісту відносять до 1877 p., коли американська компанія "Белл Телефон К°" прийняла рішення не продавати свої телефонні апарати, а здавати їх в оренду. Це сприяло значному розширенню обсягів реалізації виробленої продукції і виробничого використання телефонної техніки. Перша спеціалізована лізингова фірма "Юнайтед Стейтс лізинг корпорейшн" була створена у 1952 р. у СанФранциско (США).
  Народногосподарське значення лізингу полягає в тому, що він є особливою фінансовокредитною формою розвитку технологічного базису виробничого процесу. Лізинг дозволяє проводити якісне технічне переозброєння виробництва в умовах дефіциту капіталу у товаровиробників, що особливо важливо за умов кризової економіки. Лізингоодержувач — підприємство (фірма) має можливість користуватися новими високопродуктивними машинами і обладнанням без залучення на ці цілі власних або позичених коштів відповідно до ціни (вартості) даної техніки.
  З метою стимулювання технологічного прогресу в сфері виробництва держава надає значні пільги при оподаткуванні лізингових операцій. У ряді країн лізинг набув розвитку (наприклад, у Великобританії з 1970 р.) лише після введення відповідних податкових пільг.
  Якщо підприємство закуповує необхідне йому обладнання на основі власних коштів і банківських кредитів, то ця купівля фінансується за рахунок прибутку після його оподаткування у встановленому законодавством порядку; крім того, сплачується податок на додану вартість із ціни (вартості) купівліпродажу. Інший механізм фінансування виробничих інвестицій використовується при лізингу. Орендні платежі при лізинговій операції входять у собівартість продукції, яку випускає лізингоодержувач. Кошти, що витрачаються як на лізингові платежі,

<<<назад<<< * перейти на стр. 1-189 * збірник літератури * >>>далее>>>