ра. Тому, їх ми відносимо до цивільних немайнових правовідносин, що пов'язані з майновими.
   Як ми вже зазначали, дискусійним питанням є питання віднесення до предмету цивільного права організаційних, управлінських правовідносин, характер яких носить частина корпоративних правовідносин. На нашу думку, заперечення того, що такі правовідносини відносяться до предмету цивільного права, і є однією із підстав того, що ряд авторів, про що нами вже зазначалось, стверджує, що корпоративне право – це міжгалузевий правовий інститут. З приводу розглядаємого нами дискусійного питання існують, принаймні, три наступні точки зору: М.М.Агарков, наприклад, вважав, що розподіл правовідносин на майнові та організаційні – це є та межа, яка розподіляє цивільне та адміністративне право заперечуючи М.М.Агаркову ряд вчених вважають, що організаційні відносини можуть бути одночасно і майновими, ті організаційні відносини, об'єктом яких є матеріальні блага, повинні відноситись до майнових. Таким чином, майнові відносини кваліфікуються за їх об'єктом, організаційні – за їх змістом. До третьої точки зору відноситься позиція,автори якої вважають, що управління, організаційна діяльність – це не метод правового регулювання, а особливий вид суспільних відносин. Різниця між
   майновими правовідносинами та організаційними проявляється в тому, що майнові відносини, зокрема, виникають з приводу здійснення безпосередньо господарської діяльності, якій передує діяльність по організації цього процесу. Таким чином, робиться висновок, що організаційні відносини це окремий вид правовідносин, частина з яких відноситься до цивільних і носить немайновий характер. Як нами вже зазначалось, ряд вчених відносить такі правовідносини до особистих немайнових, а ряд вчених розглядає їх як окремий вид, який поряд з особистими немайновими відносяться до немайнових.
   Ми ж вважаємо,

<<<назад<<< * перейти на стр. 1-172 * збірник літератури * >>>далее>>>