огоднішній день все ж таки не вдалось віднайти єдиного підходу до цього питання. Деякі вчені взагалі не використовували цю дефініцію, оскільки «науці права немає можливості зупинитися на юоидичних відносинах, а вона повинна звести їх до прав, в яких різноманітні відносини отримують єдність».
   Радянська правова наука виробила свій підхід до визначення цього поняття. «Визначення поняття «правовідношення» давали через родову категорію (суспільне відношення) і видові відмінності (складається на основі діючих правових норм, учасники відношення виступають як носії певних взаємних правомочностей і юридичних обовязків, ці відносини забезпечені і охороняються державою). Але навіть при такій конкретизації категорія «юридичне відношення» була віднесена до найбільш абстрактних юридичних понять».
   Перш, ніж дати власне визначення корпоративного права, хотілося б зазначити, що ми підтримуємо ряд вчених стоїмо на тій позиції, що корпоративні правовідносини за своєю природою носять цивільно-правовий характер. Про це говорить наступне.
   Класично відносини, які регулюються цивільним правом, поділяють на майнові та особисті немайнові відносини, які в свою чергу, можна поділити на такі, що пов`язані з майновими і не пов`язані з такими.
   В основу такої класифікації покладений об`єкт правовідносин, те з приводу чого і виникають самі правовідносини. Майнові відносини виникають з приводу приналежності чи переходу матеріальних благ. Особливість першої підгрупи немайнових відносин "визначається нематеріальною (неречовою) природою їх об`єктів, які являють собою ідеї, образи, символи, хоч і виражені в матеріальній формі". До об`єктів другої підгрупи відносять ті нематеріальні блага, які тісно пов`язані з самою особистістю (наприклад, життя, здоров`я тощо).
   Проте в літературі існує і дещо інша класифікація цивільних правовідносин, за якою останні поділяють

<<<назад<<< * перейти на стр. 1-172 * збірник літератури * >>>далее>>>