'єктами цивільного права – господарським товариством, з одного боку, та його учасниками – з іншого не враховує тієї обставини, що
   учасники господарського товариства вступають у відносини не з самим товариством, яке є складною системою, а з його органами, посадовими особами останніх (в юб'єднаннях капіталів) або з уповноваженими учасниками (в персональних об'єднаннях). Така позиція, на наш погляд, не може нами підтримуватися, в першу чергу, внаслідок не визнання за органами юридичної особи суб'єкта права. Це питання є дискусійним, але не є предметом дослідження цієї роботи.
   І.В.Спасібо-Фатєєва дала наступне визначення корпоративного права: "корпоративним правом* являється сукупність норм права, які регулюють певну групу взаємопов'язаних відносин в середині галузі цивільного права, які складаються між засновниками, між засновниками і особами, які підписалися на акції при створенні акціонерного товариства і між акціонерами і акціонерним товариством".Зазначимо, що автором було дане вказане визначення стосовно корпоративного права в акціонерних товариствах. Проте і з цим визначення ми не згодні, по-перше, в частині переліку суб'єктів корпоративного права. Коло суб'єктів корпоративного права нами буде визначене в наступному розділі, але зазначимо, що ми підтримуємо позицію А.І. Камінки, який заперечував будь-які юридичні відносини акціонерів один з одним, акціонери пов'язані з компанією правовідносинами особливого роду – корпоративними.
   По-друге, не зрозуміло, що автор має на увазі, коли говорить про відносини в середині галузі права, чи означає це, що корпоративні відносини складають інститут цивільного права, чи його підгалузь, чи просто вони за своїм характером є цивільно-правовими.
  
   §1.3. Правова природа та ознаки корпоративних правовідносин
  
   Визначення поняття «правовідношення» досліджується давно та багатьма вченними, проте

<<<назад<<< * перейти на стр. 1-172 * збірник літератури * >>>далее>>>