ідповідності до ст.35 Закону України "Про господарські товариства" скликаються не до, а після укладення установчого договору. Тому наділення повноваженнями окремих осіб на таких зборах навряд чи правомірно."
   Делегування певних прав може відбутися у формі представництва, але й тут є певні застереження. Згідно ст.65 Цивільного кодексу України довіреність на укладення угод, які вимагають нотаріальної форми, повинна бути нотаріально посвідчена. А оскільки і підпис фізичної особи в установчому договорі теж нотаріально посвідчується, то учаснику-фізичній особі не запобігти візиту до нотаріуса. Але й такий шлях виправданий, коли одночасний візит всіх учасників до нотаріуса неможливий з причин, наприклад, територіальності їх знаходження.
  
   § 2.2. СТАТУТ ЯК ОДНЕ ІЗ ДЖЕРЕЛ КОРПОРАТИВНОГО ПРАВА
  
   Важливим джерелом корпоративного права є статут корпорації. З приводу правової природи статуту цивілісти ведуть дискусію ще з дореволюційних часів. Деякі науковці вважали, що статут має силу спеціального закону, інші прихильники того, що статут має силу договору.
   Для визначення свого ставлення до правової природи статуту передусім нагадаємо, що до джерел права відносять як нормативно-правовий акт, так і нормативно-правовий договір, або як його ще називають договір із нормативно-правовим змістом. До ознак нормативно-правого акту, яким є закон, відносять наступні
   ознаки: владний характер, видаються в межах компетенції того чи іншого державного органу або референдумів;
   • мають певну форму і назву, передбачену для актів тих чи інших
   державних органів;
   • мають правовий характер;
   • повинні бути офіційно опубліковані і мати механізм їх реалізації;
   • мають офіційний характер як для держави, так і для громадян.
   Аналізуючи статути господарських товариств, ми можемо зазначити, що вони не носять владний характер,

<<<назад<<< * перейти на стр. 1-172 * збірник літератури * >>>далее>>>