і
   акціонерного товариства назвати засновницьким, метою якого буде створення акціонерного товариства, і в момент реєстрації такого товариства визначити, що він припиняє свою дію. Таким договором повинен визначатись порядок створення акціонерного товариства; його мета та основні види діяльності, встановлюватись відповідальність засновників перед особами, що підписалися на акції (для відкритих акціонерних товариств);
   2) в статуті акціонерного товариства не повинні міститись відомості про склад акціонерів; відомості про останніх зазначаються в реєстрі, які ведуть реєстратори, що забезпечить, з одного боку, контроль за зміною власників, з іншого боку, зміни в установчі документи будуть вноситись тільки ті, що стосуються організаційної структури чи діяльності корпорації. Таким чином, установчим документом акціонерного товариства буде лише статут.
   На сьогоднішній день законодавством передбачені акціонерні товариства, при
   створенні якого відсутнє укладення установчого договору. Таким виключенням є акціонерні товариства, які створені в процесі приватизації державного майна. Таке виключення викликане тим, що відповідно до Порядку перетворення в процесі приватизації державних, орендних підприємств і підприємств зі змішаною формою власності у відкриті акціонерні товариства в таких товариствах при їх заснування існує лише один засновник – Фонд державного майна (його регіональне відділення чи представництво). Зрозуміло, що така позиція законодавства пов'язана не з переглядом позицій і вдосконаленням
   законодавства, це викликано передусім, тим, що будь-який договір, в тому числі і установчий, потребує мінімум як дві сторони. Законодавство ж визначило засновником лише Фонд державного майна, що виключає можливість укладення установчого договору.
   Для певних видів корпорації встановлені додаткові вимоги щодо змісту установчих документів. Так,

<<<назад<<< * перейти на стр. 1-172 * збірник літератури * >>>далее>>>