ство, акції якого розподіляються між засновниками. Якщо ж законодавець чітко визначиться з поняттям засновник і віднесе до них тих осіб, які організовують створення юридичної особи, то тлумачення цієї статті буде зводитись до наступного: тільки перша емісія акцій розподіляється між засновниками. Тоді ця ж стаття потребує доповнення стосовно того, що акції в закритому акціонерному товаристві при емісії розподіляються між засновниками та особами, які є акціонерами на момент такої емісії.
   На сьогоднішній день, як показує практика в процесі діяльності самого товариства при зміні якісного та кількісного складу засновників – ці зміни повинні вноситись і до установчого договору. Така ж позиція була висловлена Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку Україна в рішенні №18 (Протокол засідання комісії від 24 червня 1997 року №11), п.1 якого визначає, що оскільки ст.4 Закону України "Про господарські товариства" передбачає наявність в установчих документах відомостей про склад засновників, тому перехід права власності на акції закритого акціонерного товариства повинен супроводжуватися внесенням змін до установчих документів. На практиці така позиція ДКЦПФР тлумачилась так: установчий договір повинен діяти і після реєстрації закритого акціонерного товариства як юридичної особи і регулювати також відносини, що пов'язані з діяльності такого товариства.
   Але потрібно відмітити, що ст.4 Закону України "Про господарські товариства" не робить ніяких виключень стосовно відкритого акціонерного товариства, то чому ж ДКЦПФР не ставить такі ж вимоги до відкритого акціонерного товариства? Напевне, тому що практично це викличе великі незручності і зробить неможливим електронний обіг акцій, особливо на біржових торгах. Адже сама процедура внесення змін, пов'язаних з зміною права власності на акції регулюється як корпоративним, так і акціонерним

<<<назад<<< * перейти на стр. 1-172 * збірник літератури * >>>далее>>>