|
пають не розрізнено, а як один орган – найвищий орган управління, який тільки при дотриманні вимог правомочності може бути нормотворчим органом. Отже, ми можемо говорити ще про один напрямок внутрішньої діяльності – корпоративне нормотворення, де проявляється наступний принцип корпоративного права - *принцип взаємозв`язку волі суб`єктів при формуванні правил, які містяться в корпоративних нормах.*
Корпорація як суб`єкт цивільних правовідносин виражає свою волю через свої органи, які закріплюють її у відповідних внутрішніх підзаконних нормативних актах. В свою, чергу органи створюються в більшості випадків безпосередньо іншим суб`єктом корпоративних правовідносин - акціонером, учасником. Так, наприклад, вищим органом акціонерного товариства є загальні збори товариства, у якому мають право брати участь усі акціонери. До компетенції
загальних зборів належить обрання та відкликання членів ради акціонерного товариства (спостережної ради), членів виконавчого органу та ревізійної комісії, що, в свою чергу, говорить про породження ланцюжка, хоч і опосередкованого, але такого, який дозволяє прослідкувати формування взаємозв'язку волі суб`єктів корпоративного права. Крім того, окремі органи акціонерного товариства створюються з числа акціонерів, зокрема, рада акціонерного товариства (ст. 46 Закону України "Про господарські товариства"). Все це підтверджує думку про те, що воля одного суб`єкта (учасника) корпоративного правовідношення прямо чи опосередковано впливає чи формує волю іншого суб`єкта (самої корпорації), що відображається в положеннях, закріплених корпоративною нормою.
Розглядаючи правову природу цінних паперів, М.М.Агарков говорив, що "право набуває речового виразу* в папері ... *Залежність, яка існує між цінним папером і вираженому в ньому праві, призводить до того, що передача цього права передбачає і передачу права на папір.
|