з цим в літературі зустрічається позиція відповідно до якої виділяють "також підгалузеві та міжінституційні принципи, сфера дії яких розповсюджується на відповідну підгалузь чи ряд (два чи більше) правових інститутів однойменної галузі права."
   Оскільки корпоративні відносини - це відносини цивільно-правові, то, як і всі цивільно-правові відносини вони базуються на началах цивільно-правового регулювання (принципах), стосовно переліку яких в цивільній літературі немає єдиної думки. Але ми з певністю можемо сказати, що при регулюванні корпоративних відносин безпосередньо застосовуються наступні принципи: принцип дозвільної направленості цивільно-правового регулювання, принцип
   рівності правового режиму для всіх суб`єктів цивільного права; принцип недопустимості втручання в приватні справи; принцип недоторканості власності; принцип автономії волі, принцип свободи договору. Зауважимо, що нами вказаний тільки основний перелік принципів цивільного права. Але нами поставлене завдання виділити ті основні начала, які притаманні лише корпоративному праву, що дасть нам змогу виділити корпоративне право як окремий інститут цивільного права, тобто виділити інституційні принципи.
   На нашу думку, одним із принципів корпоративного права можна назвати *принцип локальності.* Цей принцип розкривається, насамперед, в тому, що корпоративне право - це право внутрішнє, право, яке регулює відносини стосовно внутрішньої діяльності однієї конкретної юридичної особи. Під внутрішньою діяльністю, перш за все, розуміється організація управління юридичною особою, координація роботи між різними органами, визначення напрямків її діяльності, розподіл прибутків тощо.
   Поняття «внутрішіні відносини» викоритовуються в юридичній літературі, проте єдиного визначення не існує. Наприклад, Ю.К.Толстой розуміє під внутрішніми відносинами відносини між власниками. В.А.Дозорцев

<<<назад<<< * перейти на стр. 1-172 * збірник літератури * >>>далее>>>