ляд, така позиція спірна.
  
   Тут і в подальшому корпоративні відносини будуть розглядатись як певне коло корпоративних відносин, які різняться за своїм характером. Тому, досліджуючи їх подальші ознаки, ми будемо з`ясовувати чи є серед них правовідносини, які можна віднести до речових та зобов`язальних.
   В цьому питанні теж існує розбіжність думок. Деякі автори вважають, що майнові відносини, які входять до предмету цивільного права, в свою чергу, розподіляються на відносини, пов`язані з *приналежністю* майна певним особам і (чи) з *управлінням* ним або з *переходом *майна від одних осіб до інших.
   Юридично така відмінність оформлюється за допомогою категорій речових, корпоративних і зобов`язальних прав (відносин).Правда, потім автори проводять уточнення: кваліфікують корпоративні відносини як різновид зобов`язальних. Таку позицію автори пояснюють відносним характером корпоративних правовідносин, що дає підставу віднести їх до зобов`язальних. В літературі такий розподіл майнових цивільних правовідносин небезспірний.
   Розглядаючи це питання І.В. Спасібо-Фатєєва, розмірковує так, що зобов'язальні правовідносини характеризуються тим, що для задоволення власних інтересів уповноваженої особи неможливо без дій зобов`язаної особи, а корпоративні правовідносини передбачають наявність приналежності акцій певним особам – акціонерам, але для особи уявляє цінність не сама акція як річ, а права, які містяться в ній. "Акціонер самостійно не мож здійснювати
   ці права: ні право на участь в роботі загальних зборів, ні на одержання дивідендів, ні інші. Разом з тим він і не набуває права вимоги до зобов`язаної особи - акціонерного товариства. Не має він цих прав і по відношенню до інших акціонерів. Кожний з них повинен розуміти, що тільки всі разом вони можуть здійснювати корпоративні права кожного з них. На користь кожного акціонера, як це прийнято

<<<назад<<< * перейти на стр. 1-172 * збірник літератури * >>>далее>>>