ава.
   І. Інститут народовладдя, який включає:
   1) безпосереднє народовладдя (пряма демократія);
   1. представницьке народовладдя (здійснюється через обраних представників народу);
   2. місцеве самоврядування.
   ІІ. Інститут конституційного оформлення народовладдя:
   3. конституційний лад;
   4. юридична конституція;
   5. конституційні закони;
   6. конституційна законність;
   7. конституційні звичаї, традиції.
   ІІІ. Інститут правового статусу людини і громадянина:
   2) громадянство (постійний зв’язок особи і держави);
   3) система основних прав і свобод людини та громадянина;
   4) гарантії основних прав і свобод.
   ІV. Інститут державного будівництва:
   1. форма держави;
   2. територіальна організація України;
   3. механізм держави.
  
  
   § 6. Конституційно-правові норми, їх особливості та види.
   Конституційно-правові норми – це встановлені чи санкціоновані державою правила, які визначають поведінку учасників конституційно-правових відносин. Вони становлять собою особливий різновид норм системи національного права. Їм властиві риси, притаманні всім правовим нормам. Як важливий засіб соціальної орієнтації особи вони встановлюються чи санкціонуються державою; мають державно-владний характер, є формально визначеними загальнообов’язковими правилами поведінки; закріплюються в правових актах, що видаються компетентними державними органами; мають двосторонній характер, тобто встановлюють не тільки права, але й обов’язки учасників правовідносин; передбачають наявність особливого механізму реалізації, елементами якого є матеріальні, ідеологічні, соціально-психологічні та правові чинники; визначають можливість багатоваріантної поведінки; мають ситуаційний характер; є цілеспрямованими і гарантованими.
   Найбільш поширеною є класифікація

<<<назад<<< * перейти на стр. 1-92 * збірник літератури * >>>далее>>>