ах, а саме щодо осіб, які мають видатні заслуги перед Українською державою. Рішення щодо цих осіб приймає Президент України.
   Законодавство України встановлює обмеження щодо набуття громадянства окремими особами. Зокрема, в громадянство України не приймаються особи, які:
   “1) вчинили злочини проти людства чи здійснювали геноцид, чинили насильницькі дії проти національної державності України;
   2) засудженні до позбавлення волі до зняття судимості;
   3) перебувають під слідством або уникають покарання чи вчинили злочин на території іншої держави;
   4) перебувають на військовій службі, у службі безпеки, в правоохоронних органах, органах юстиції або органах державної влади іноземної держави”.
   Отже, громадянство України припиняється:
   1) внаслідок виходу з громадянства України;
   2) внаслідок втрати громадянства України;
   3) за підставами, передбаченими міжнародними договорами, які ратифіковані Верховною Радою України, - так проголошує ст. 19 Закону.
   Вихід з громадянства (експатріація – від лат. ех – колишній, раtrіа – батьківщина) відбувається тільки за ініціативою самої особи (по відношенню до дітей можуть діяти їхні законні представники). Вихід з громадянства України здійснюється за клопотанням особи (ст. 19).
  
   § 37. Класифікація прав і свобод громадян.
   Конституційні норми різних країн щодо прав, свободи і обов’язків людини і громадянина можна поділити на 1) громадянські і політичні права й свободи, проголошені буржуазними революціями; 2) соціально-економічні права, які ґрунтуються на соціалістичному вченні; 3) колективні, або солідарні, права, проголошені головним чином країнами третього світу. Права й свободи, які стосуються перших двох позицій, це права й свободи, що належать кожному індивідові. Права третьої позиції можна

<<<назад<<< * перейти на стр. 1-92 * збірник літератури * >>>далее>>>