істом (тогочасна Україна була квазідержавою, право якої за змістом було декларативним, політичним, формальним). Панування радянської концепції конституціоналізму було припинено з прийняттям в 1990 р. Декларації про державний суверенітет та Акта проголошення незалежності України в 1991 р. Ці документи стали віхою, яка започаткувала народження нового українського права.
  
   § 23. Значення та характеристика Конституції П. Орлика.
   5 квітня 1710 р. у м. Бендери було укладено Пакти й конституції законів та вільностей Війська Запорозького. У вітчизняній літературі цей акт отримав назву “Конституція Пилипа Орлика”. Документ було написано під впливом передових на той час західноєвропейських наукових доктрин (природного права, поділу влади тощо). Він передбачав таку модель організації державної влади в Україні, яка б базувалася на засадах принципу поділу влад (законодавча влада мала належати Раді, членами якої є полковники зі своєю старшиною, сотники, “генеральні радники усіх полків” та “посли від Низового Війська Запорозького”; виконавча – Гетьману, а судова – Генеральному Суду). На жаль положення цього документу не були реалізовані, хоча формально він діяв на Правобережній Україні до 1714 р.
  
   § 24. Основні положення Конституції України.
   Конституція складається з 15 розділів, які об’єднують 161 статтю, в тому числі 2 статті Прикінцевих положень, та 14 пунктів Перехідних положень.
   Розділ І “Загальні положення” включає 20 статей (ст.ст. 1-20).
   Розділ ІІ “Права, свободи та обов’язки людини і громадянина” складається із 48 статей (ст.ст. 21-68).
   Розділ ІІІ “Вибори. Референдум” включає 6 статей (ст.ст. 69-74).
   Розділ ІV “Верховна рада України” (ст.ст. 75-101).
   Розділ V “Президент України” (ст.ст. 102-112).
   Розділ VІ “Кабінет Міністрів

<<<назад<<< * перейти на стр. 1-92 * збірник літератури * >>>далее>>>