оект основаній Устава украинского общества «Вольный Союз» -«Вільна Спілка» (1884 р.), Миколи Міхновського «Основний Закон Самостійної України» (1905 p.), Михайла Грушевського (викладений в його статті «Конституційне питання і українство в Росії», 1905р.).
   Період відродження національної Української держави (1917- 1920 pp.) позначений появою значної кількості конституційно-правових актів, які передбачали різні варіанти організації державної влади в Україні. До них слід віднести Третій Універсал Української Центральної Ради від 7 (20) листопада 1917 p., Четвертий Універсал Української Центральної Ради від 9 (22) січня 1918 p., Конституцію Української Народної Республіки (Статут про державний устрій, права і вільності УНР) від 29 квітня 1918р., Закони про тимчасовий державний устрій України від 29 квітня 1918 p., Закон про тимчасове верховне управління та порядок законодавства в Українській Народній Республіці від 12 листопада 1920 p., Тимчасовий основний закон про державну самостійність українських земель колишньої Австро-Угорської монархії, ухвалений Українською Національною Радою на засіданні 13 листопада 1918 p., та ін.
   До цієї групи конституційних актів можна віднести також і акти 30-40-х років XX ст., що були прийняті на українських землях, зокрема конституційні акти Карпатської України (березень 1939р.), Акт проголошення відновлення державності України (ЗО червня 1941 p.), Тимчасовий устрій УГВР (1944 p.).
   Серед цих актів чільне місце посідає Конституція УНР від 29 квітня 1918 p., яка юридичне оформила відродження державності України. Це був прогресивний на той час документ, принципові положення якого зводилися до такого:
   1. Україна є суверенною, самостійною і ні від кого не залежною державою.
   2. Вся влада в УНР належить народові України.
   3. За формою правління УНР є парламентарною

<<<назад<<< * перейти на стр. 1-612 * збірник літератури * >>>далее>>>