, які заперечувалися тоталітарним ладом: принципу поділу влади, місцевого самоврядування, парламентаризму тощо.
   З прийняттям Конституції України 1996 р. та внесенням до неї змін (грудень 2004 р.) увага науки конституційного права концентрується на проблемах реалізації її положень, завданнях місцевого самоврядування у здійсненні публічної влади, взаємодії держави та інститутів громадянського суспільства, ролі політичних партій у поглибленні демократичних процесів в українському суспільстві.
   Зміст і призначення науки конституційного права обумовлені її функціями. В літературі вирізняють такі функції науки конституційного права: політичну, методологічну, ідеологічну, евристично-прогностичну, комунікативну, інтегративну, практико-прикладну, роз'яснювальну та експертну.
  
   Предметом науки конституційного права є конституційно-правові норми та суспільні відносини, що регулюються цими нормами. Наука конституційного права вивчає також практику реалізації конституційно-правових норм, досліджує закономірності розвитку галузі конституційного права, формулює практичні рекомендації з метою вдосконалення конституційно-правових норм і конституційно-правових відносин (схема 6). Предмет науки конституційного права визначає її функції, в яких розкривається роль цієї галузевої юридичної науки для державотворення, правотворчого і правозастосовчого процесів, формування правової свідомості і правової культури працівників органів публічної влади й населення тощо. Зокрема, наука конституційного права реалізує політичну, методологічну, ідеологічну, прогностичну, комунікативну, експертну функції.
  
  
   Схема 6. Предмет науки конституційного права
  
   Сучасною наукою конституційного права застосовуються різні методи вивчення конституційно-правових явищ.
   Метод науки конституційного права - це сукупність правил, засобів,

<<<назад<<< * перейти на стр. 1-612 * збірник літератури * >>>далее>>>