37 Конституції України;
   - відмова в реєстрації кандидата (кандидатів) у депутати -ст. 62 Закону України «Про вибори народних депутатів України»;
   - скасування реєстрації кандидата (кандидатів) в депутати -ст.64 Закону України «Про вибори народних депутатів України»;
   - втрата громадянства України, скасування рішення про оформлення набуття громадянства України (статті 19, 21 Закону України «Про громадянство України»);
   - позбавлення статусу біженця - ст. 15 Закону України «Про біженців» тощо.
  
   Підстави конституційно-правової відповідальності. У загальній теорії держави та права зазвичай виділяють дві складові підстав юридичної відповідальності - фактичну підставу (склад правопорушення) та нормативну підставу (норми права), що уявляється цілком логічним, заслуговує принципової підтримки і може бути застосовано в аналізі підстав конституційно-правової відповідальності.
   І справді, підстава конституційно-правової відповідальності -це і конкретна норма конституційного права, яку було порушено, і одночасно - наявність у діянні особи (органу, держави тощо) конкретного складу конституційного делікту.
   Нормативною підставою конституційно-правової відповідальності може бути визнано порушення норм Конституції України та інших джерел галузі конституційного права. Водночас конституційно-правові норми досить часто не містять чітких юридичних підстав притягнення суб'єкта до конституційно-правової відповідальності. Наприклад, згідно зі ст. 106 Конституції України Президент України звільняє з посад Генерального прокурора України (за згодою Верховної Ради України), половину складу Ради Національного банку України, половину складу Національної ради України - питань телебачення і радіомовлення тощо. Але реалізу-ючи зазначені повноваження, Президент, власне, не пов'язаний ніякими правовими умовами (в усякому

<<<назад<<< * перейти на стр. 1-612 * збірник літератури * >>>далее>>>