:
   1. За змістом вони поділяються на такі групи:
   - відносини, що виникають із закріпленням засад конституційного ладу України. Це, наприклад, відносини, що характеризують народовладдя, форму держави, поділ влади, верховенство права, принципи взаємовідносин людини і держави тощо;
   - відносини, що виникають із закріпленням та охороною конституційно-правового статусу людини і громадянина (громадянство, "конституційні права і свободи, їхні гарантії тощо);
   - відносини, що виникають у процесі народного волевиявлення (вибори, референдум);
   - відносини, що виникають у процесі організації та функціонування системи органів державної влади;
   - відносини, що виникають у процесі встановлення територіального устрою України і відносини між Україною в цілому та її складовими частинами;
   - відносини, що виникають у процесі організації та функціонування місцевого самоврядування.
  
  
   Схема 4. Конституційно-правові відносини
  
   2. Залежно від характеру взаємовідносин суб'єктів їх поділяють на загальні, конкретні конституційно-правові відносини та конституційно-правові стани.
   Загальний або конкретний характер конституційно-правових відносин зумовлений характером відповідних норм конституційного права. Так, реалізація конституційно-правових норм загаль-норегулятивного характеру (норм-принципів, норм-декларацій, норм-дефініцій тощо) приводить до виникнення конституційно-правових відносин загального характеру, якими не визначаються конкретні суб'єкти відносин, їхні взаємні права та обов'язки (ці питання деталізуються в чинному законодавстві та в конкретних правовідносинах). Це, зокрема, стосується декларованих Конституцією України принципів народного суверенітету (ст. 5), поділу влади (ст. 6). Зазначені відносини регулюються нормами конституційного права в головних рисах.
   Інколи виокремлюють особливий різновид

<<<назад<<< * перейти на стр. 1-612 * збірник літератури * >>>далее>>>