гарантоване державою право громадянина України вільно обирати та бути обраним до виборних органів публічної влади (державної влади і місцевого самоврядування). При цьому можна виділити активне (право обирати) і пасивне (право бути обраним) виборче право. Громадяни, які за Конституцією України користуються активним виборчим правом, називаються виборцями, а сукупність виборців у межах України, територіальної громади, адміністративно-територіальної одиниці або виборчого округу складає виборчий корпус (електорат). У науці конституційного права розрізняють такі виборчі корпуси:
   1) юридичний - сукупність зареєстрованих виборців (включених до списку виборців);
   2) фактичний - сукупність виборців, які проголосували на виборах;
   3) потенційний - сукупність як зареєстрованих, так і через будь-які причини незареєстрованих виборців.
  
   Принципи виборчого права - це умови його визнання і здійснення, які разом забезпечують реальний характер волевиявлення народу, легітимність виборних органів публічної влади. Загальновизнані принципи виборчого права зафіксовані у відповідних міжнародно-правових документах. Так, ч. З ст. 21 Загальної декларації прав людини встановлює: «Воля народу повинна бути основою влади уряду; ця воля повинна виявлятись у періодичних і нефальсифікованих виборах, що мають проводитися згідно з загальним і рівним виборчим правом шляхом таємного голосування або ж через інші рівнозначні форми, що забезпечують свободу голосування». У ст. 25 Міжнародного пакту про громадянські та політичні права записано: «Кожний громадянин повинен мати без будь-якої дискримінації та без необгрунтованих обмежень право і можливість:
   а) брати участь у веденні державних справ як безпосередньо, так і за посередництвом вільно обраних представників;
   б) голосувати і бути обраним на справжніх періодичних виборах, що

<<<назад<<< * перейти на стр. 1-612 * збірник літератури * >>>далее>>>