ими підставами, зокрема:
   1) залежно від того, які органи обираються, вибори поділяються на парламентські (вибори народних депутатів), президентські (вибори Президента України) та місцеві - вибори депутатів місцевих рад, сільських, селищних, міських голів;
   2) залежно від того, обирається виборний орган повністю або частково, розрізняють загальні та часткові (коли обирається лише частина колегіального виборного органу влади) вибори;
   3) залежно від підстав проведення вибори можуть бути черговими, позачерговими (достроковими), повторними, проміжними;
   4) залежно від способу волевиявлення виборців вибори можна поділити на прямі та непрямі.
  
   Термін «виборче право» в юридичній літературі інтерпретується в двох значеннях - об'єктивному і суб'єктивному.
   Об'єктивне виборче право - це один із головних конституцій-но-правових інститутів, якого складають норми, що регулюють суспільні відносини, пов'язані з формуванням представницьких та інших виборних органів публічної влади (державної влади і місцевого самоврядування). Цей інститут характеризується такими особливостями:
   1) він більшою мірою (порівняно з іншими конституційно-правовими інститутами) зазнає впливу норм міжнародного права;
   2) значна частина його норм є полівалентними, себто такими, що одночасно належать до двох та більше галузей права;
   3) переважна більшість норм цього інституту є процесуальними нормами.
   Норми інституту виборчого права встановлюють: принципи виборчого права; вимоги до виборців і кандидатів; порядок утворення та діяльності виборчих органів; процедуру висування і реєстрації кандидатів; статус виборців та інших суб'єктів виборчого процесу; процедуру ведення передвиборної агітації та голосування; порядок визначення результатів виборів тощо.
   Джерелами інституту виборчого права є:
   1. Конституція України, у якій виборам

<<<назад<<< * перейти на стр. 1-612 * збірник літератури * >>>далее>>>