дії: «Конституція України має найвищу юридичну силу» (ст. 8_]Констит^ції України).
   6. За територією дії розрізняють конституційно-правові норми, що діють на території України, Автономної Республіки Крим чи окремих адміністративно-територіальних одиниць.
   7. За характером правил поведінки, що сформульовані в конституційно-правових нормах, вони поділяються на уповноважуючі, зобов'язуючі та забороняючі. Уповноважуючі норми надають учасникам суспільних відносин право здійснювати позитивні дії з метою задоволення своїх інтересів (наприклад, згідно зі ст. 39 Конституції України громадяни України мають право «збиратися мирно, без зброї і проводити збори, мітинги, походи і демонстрації»), зобов'язуючі - встановлюють обов'язок здійснювати певні позитивні дії (наприклад, ст. 66 Конституції України передбачає, що «кожен зобов'язаний не заподіювати шкоду природі, культурній спадщині, відшкодовувати завдані ним збитки»), забороняючі -забороняють вчиняти певні дії (наприклад, в частині другій ст. 60 Конституції України міститься заборона віддавати і виконувати явно злочинне розпорядження чи наказ).
   Крім цього, конституційно-правові норми класифікуються за колом осіб (на загальні та спеціальні), їхнім функціональним спрямуванням (регулятивні, охоронні) тощо.
  
   Конституційно-правовий інститут - це відносно самостійний відокремлений комплекс конституційно-правових норм, що регулюють у межах галузі конституційного права певну сферу або групу однорідних суспільних відносин. Конституційно-правові інститути суттєво відрізняються між собою кількістю правових норм, предметом правового регулювання тощо. В сучасній літературі, з позицій системного підходу, виокремлюють три різновиди конституційно-правових інститутів (схема 3): загальні (генеральні), головні та початкові.
   Загальні конституційно-правові інститути

<<<назад<<< * перейти на стр. 1-612 * збірник літератури * >>>далее>>>