бзацом Другим ст. 1 цього Закону, відсутні;
   ~ яка до прибуття в Україну була визнана біженцем або отримала притулок в іншій країні;
   ~ яка до прибуття в Україну з наміром набути статусу біженця перебувала в третій безпечній країні. При цьому під третьою безпе-
   чною країною в Законі розуміється країна, в якій особа перебувала до прибуття в Україну, крім випадків транзитного проїзду через територію такої країни, і могла звернутися з клопотанням про визнання біженцем чи отримання притулку, оскільки така країна:
   - дотримується міжнародних стандартів Із прав людини у сфері притулку, які встановлені міжнародно-правовими актами універсального та регіонального характеру, зокрема норм про заборону тортур, нелюдського чи такого, що принижує гідність, поводження чи покарання;
   - дотримується міжнародних принципів стосовно захисту біженців, які передбачені Конвенцією про статус біженців 1951 р. та Протоколу про статус біженців 1967 p., враховуючи принцип не-вислання;
   - має національне законодавство у сфері притулку та біженців, і її відповідні державні органи визначають статус біженця та надають притулок;
   - забезпечить особі ефективний захист проти вислання та можливість звертатися за притулком і користуватися ним;
   - погоджується прийняти особу і забезпечити їй доступ до процедури визначення статусу біженця чи надання притулку.
   Статус біженця надається на період дії обставин, що стали підставою для отримання статусу біженця.
   За даними Державного комітету України у справах національностей та міграції, у першому півріччі 2005 р. до органів міграційної служби було подано 670 заяв про надання статусу біженця, 332 заяви прийнято до розгляду, відмовлено в наданні статусу біженця 14 особам, заяви щодо 11 осіб були задоволені.
   Юридичним документом, що підтверджує надання статусу біженця, є посвідчення

<<<назад<<< * перейти на стр. 1-612 * збірник літератури * >>>далее>>>