татус біженців 1951 р. та Протокол щодо статусу біженців 1967 p., які були ратифіковані Україною 10 січня 2002 р. Правовий статус цієї категорії іноземців та осіб без громадянства в Укра'ші характеризується такими особливостями.
   1. Вони не можуть бути вислані або примусово повернуті до паїни, з якої вони прибули та де їхньому життю або свободі загрожує небезпека. Цей принцип, який отримав у міжнародному праві назву non refoulement, є основним елементом притулку (без нього притулок втрачає будь-який сенс), він закріплений v ст 3 Закону України «Про біженців» відповідно до вимог ст. 33 Конвенції ООН про статус біженців: «Країни, що домовляються, не будуть жодним чином висилати чи повертати біженців на кордон країни, де їхньому життю чи свободі загрожує небезпека через їхню расу, релігію, громадянство, належність до певної соціальної групи чи політичні переконання».
   2. Україна сприяє збереженню єдності сімей біженців.
   3. Біженці мають рівні з громадянами України права на:
   - пересування, вільний вибір місця проживання, вільне залишення території України, за винятком обмежень, які встановлюються законом;
   - працю;
   - підприємницьку діяльність, яка не заборонена законом;
   - охорону здоров'я, медичну допомогу та медичне страхування;
   - відпочинок;
   - освіту;
   - свободу світогляду і віросповідання;
   - направлення індивідуальних чи колективних письмових звернень або особисте звернення до органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб цих органів;
   - володіння, користування і розпорядження своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності;
   - оскарження до суду рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб;
   - звернення за захистом своїх прав до Уповноваженого Верховної

<<<назад<<< * перейти на стр. 1-612 * збірник літератури * >>>далее>>>