дянства України:
   1) єдиного громадянства - громадянства держави Україна, що виключає можливість існування громадянства адміністративно-територіальних одиниць України. Якщо громадянин України набув громадянство (підданство) іншої держави або держав, то у правових відносинах з Україною він визнається лише громадянином України. Якщо іноземець набув громадянство України, то у правових відносинах з Україною він визнається лише громадянином України. Цей принцип не означає абсолютної заборони бтатризму (подвійного громадянства). В окремих випадках громадянин України може перебувати одночасно і в громадянстві іншої держави. Це, наприклад, стосується:
   а) дітей, які за народження одночасно з громадянством України набули також громадянство іншої держави;
   б) дітей, які є громадянами України і усиновлені іноземцем та, з огляду на це, набули громадянство усиновителя;
   в) громадян України, які автоматично набули громадянство іншої держави внаслідок одруження з іноземцями;
   г) автоматичне набуття громадянином України, який досяг повноліття, іншого громадянства внаслідок застосування законодавства про громадянство іноземної держави, якщо такий громадянин України не отримав документ, що підтверджує наявність у нього громадянства іншої держави;
   Враховуючи важливість цього принципу, Конституція України віднесла його до засад конституційного ладу (ст. 4);
   2) запобігання виникненню випадків безгромадянства (апат-ризму);
   3) неможливості позбавлення громадянина України громадянства України (невід'ємності громадянства України). Цей принцип Конституція України закріплює відповідно до положень ч. 2 ст. 15 Загальної декларації прав людини: «Ніхто не може бути безпідставно позбавлений громадянства або права змінити своє громадянство»',
   4) визнання права громадянина України на зміну громадянства;
   5) неможливості

<<<назад<<< * перейти на стр. 1-612 * збірник літератури * >>>далее>>>