ромадянства України; набуття і припинення громадянства України; повноваження органів та організацій з вирішення питань громадянства України.
   Громадянство України - це стійкий, необмежений у просторі правовий зв'язок фізичної особи з Українською державою, заснований на юридичному визнанні державою цієї особи громадянином України, внаслідок чого особа і держава набувають взаємних прав і обов'язків в обсязі, передбаченому Конституцією та законами України.
   Ознаками громадянства як певного зв'язку особи з державою є:
   1) правовий характер;
   2) необмеженість у просторі й часі;
   3) максимальний обсяг взаємних прав та обов'язків.
   Цей зв'язок виявляється в розповсюдженні на відповідну особу суверенної влади держави незалежно від місця її проживання - на території держави чи за її межами.
   Система конституційно-правових норм, що регулюють питання громадянства, складає головний конституційно-правовий інститут - інститут громадянства. Джерелами цього інституту є:
   1. Конституція України.
   2. Закон України «Про громадянство України» в редакції Закону від 18 січня 2001 р.
   3. Чинні міжнародні договори України з питань громадянства.
   4. Підзаконні акти (наприклад, Указ Президента України від 27 березня 2001 р. № 215/2001 «Питання виконання Закону України «Про громадянство України»).
   Норми цих актів, виходячи з визнання права на громадянство як природного права людини закріплюють принципи громадянства та регламентують порядок набуття і припинення громадянства, повноваження органів державної влади та інших організацій, які беруть участь у вирішенні питань громадянства, і порядок їх вирішення.
  
   Принципи громадянства - це ті вихідні положення, які визначають істотні риси відносин громадянства. Конституція України (статті 4, 25) та Закон України «Про громадянство України» (ст. 2) закріплюють такі принципи

<<<назад<<< * перейти на стр. 1-612 * збірник літератури * >>>далее>>>