еріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб під час здійснення ними своїх повноважень; право знати свої права та обоє 'язки; заборона зворотної сили закону; право на правову допомогу; право не виконувати явно злочинні розпорядження чи накази; заборона повторного притягнення до юридичної відповідальності; право на презумпцію невинності: гарантія протії самообвинувачення (статті 24, 25, 27, 28, 29, 40. 47, 51, 52, 55, 56, 57, 58, 59, 60, 61, 62, 63 Конституції України).
   Принцип гарантованості прав, свобод і обов'язків людини і громадянина (ч. 2 ст. 22) означає, що вони мають бути забезпечені відповідними засобами, які сприяли би повній та ефективній реалізації прав, свобод і обов'язків кожною людиною і громадянином.
   Принцип невичерпності конституційного переліку прав і свобод людини і громадянина (ч. 1 ст. 22) означає, що в майбутньому Конституція України доповнюватиметься положеннями, в яких фіксуватимуться нові права і свободи людини і громадянина. Це пов'язано з тим, що з розвитком суспільства усвідомлюються нові й нові права і свободи, іманентне притаманні людині від народження або необхідні для повнокровної участі громадянина в суспільному та державному житті. На певному етапі виникає необхідність їх фіксації в Основному Законі з метою їх гарантування, забезпечення надійного захисту з боку держави.
   Принцип єдності прав людини та її обов'язків перед суспільством знаходить відображення:
   - по-перше, в наявності у кожного одночасно і прав, і обов'язків;
   - по-друге, в тім, що багато конституційних прав несуть у собі якості обов'язку (правового або морального).
  
   2. Громадянство України
  
   Поняття громадянства України; принципи громадянства України; належність

<<<назад<<< * перейти на стр. 1-612 * збірник літератури * >>>далее>>>