удді — представники того самого панівного класу.
   Рішення суду постановлялося усно. Можна припустити, що невдоволена сторона зверталася зі скаргою до князя, який переглядав справу заново. Але це могло стосуватися переважно феодалів. Виконання рішення в судовій справі здійснювалося негайно. Стороні, яка перемогла, допомагали судові агенти князя, котрі одержували за цю допомогу особливе мито.
   Право Давньоруської держави — Київської Русі — продовжувало діяти і в часи феодальної роздробленості, і частково в період її подолання та нової централізації земель.
   Історія держави і права Київської Русі яскраво і переконливо свідчить про їх велике значення у вітчизняній історії. У цей час склалася давньоруська народність, яка об'єднала східнослов'янські племена в новому, вищому етнічному утворенні. В її основі лежали спільна територія, єдина мова, споріднена культура, відносно тісні внутрішні економічні зв'язки. Упродовж цього періоду Давньоруської держави етнічна спільність розвивалася шляхом консолідації, хоч і зберігала при цьому етнографічні регіональні особливості.
   Князь Володимир над Дніпром, водою якого він охрестив Русь, Собор Святої Софії і КиєвоПечерська лавра через віки і випробування нагадують нам про велич, могутність і міжнародний авторитет праматері нашої України.
   Традиції Київської Русі виявилися настільки живучими й міцними, що дійшли до наших днів, здобувши нове життя в матеріальній і духовній культурі українців, росіян та білорусів. Три східнослов'янські народи є «нащадками народу Київської Русі, а це означає, що вона продовжує жити в наших тілах, серцях і душах».
   Створення Давньоруської держави — єдиної держави східних слов'ян — мало велике позитивне значення для їх подальшого державноправового розвитку. В межах Давньоруської держави робили перші кроки в суспільнополітичному розвитку і понад 20 неслов'янських народів Прибалтики, Півночі, Поволжя, Північного

<<<назад<<< * перейти на стр. 1-688 * збірник літератури * >>>далее>>>