ли при дворі князя, зближуючись зі слугами. З молодшої дружини виходили охоронці князя, а також призначалися нижчі посадові особи.
   Представники верхівки старшої дружини з часом стали називатися боярами. Так, у договорі Олега з Візантією 911 р. зазначається, що він укладений від імені «бояр його світлих». Боярами іменували у першу чергу членів старшої дружини, які мали не тільки велику суспільну вагу, а й певну самостійність. З поглибленням феодальних відносин вони осідали на землях, відривалися від князівського двору, перетворювалися у землевласників. Бояри створювали свої дружини.
   Відносини між ними й князем з часом переростали у васальні. Отже, колишні дружинники князя, перетворюючись у феодаліввасалів, приводили на війну свої дружини, феодальні ополчення, що складалися з міського населення, слуг, холопів і залежних селян. З народних ополчень («воєв») формувалася основна частина війська. Вони комплектувалися у період воєн із зовнішнім ворогом, у випадках загрози державі.
   Для проведення воєнних операцій великі князі залучали за плату іноземні наймані загони, які складалися з варягів, представників фінських і тюркських племен. Літописи, розповідаючи про похід князя Олега в 907 р. на Візантію, повідомляють, що він узяв із собою «множество варяг, и словен, и чудь, и кривичи, и мерю, и древляны, и радимичи, и поляни, и север, и вятичи, и хорвати, и дулебы, и тиверцы».
   Військо ділилося на тисячі, сотні, десятки. Пізніше його стали ділити на полки.
   Церква. Представники панівного феодального класу, і передусім сам великий київський князь як глава держави, добре розуміли силу ідейного впливу релігії на людей і намагалися використовувати її в інтересах свого класу. З метою зміцнення держави князь Володимир Святославич запровадив християнство (близько 988 р.) як державну релігію, тому що язичеська релігія слов'ян, яка відбивала ідеологію первіснообщинного ладу, з виникненням

<<<назад<<< * перейти на стр. 1-688 * збірник літератури * >>>далее>>>