анкрутства (статті 48, 49, 54 П.П.).
   Міські низи (ремісники, дрібні торговці, рядове духовенство) становили найчисленнішу категорію міського населення. Основна частина населення міст Русі була особисто незалежною і мала у власності нерухоме майно — «двори». Власниками «дворів» були князі, бояри, князівські управителі, а також ремісники, купці, представники церкви. Частина ремісників залежала від своїх хазяїв — бояр, купців тощо. Вільні ремісники (ковалі, гончарі, ювеліри, зброярі, чоботарі та ін.) і дрібні торговці у містах оподатковувалися і платили натурою або ж відробляли, беручи участь у будівництві та ремонті міських укріплень, нагляді за їхнім станом. Руська Правда визначала плату (хлібом, пшоном, солодом, грішми) представникам державної влади, які відали будівництвом міст і мостів, із коштів городян (ст. 43 КП; ст. 96, 97 П.П.). На кошти тих самих городян будувалися церкви, утримувалася церковна парафія.
   Вільне ремісниче населення не було однорідним за своїм складом. Із загальної маси ремісників виділялися заможні майстри, які мали підмайстрів та учнів.
   Соціальноекономічна та правова нерівність призводила до загострення класових суперечностей і розвитку класової боротьби.
   § 3. Державний лад.
   § 3. Державний лад
   Давньоруська держава формувалася як ранньофеодальна * монархія. Це була відносно єдина, побудована на принципі сюзеренітетувасалітету держава. її очолював великий київський князь, якому були підпорядковані місцеві правителі — його васали. Сформувалася й система посадництва. Діяльність великого князя спрямовувалася нарадою з верхівки феодалів. Пізніше для розв'язання найважливіших питань скликалися феодальні з'їзди.
   Великий київський князь. Функції перших великих князів були порівняно нескладними і полягали передусім в організації дружини та військових ополчень, командуванні ними. Князі піклувалися про забезпечення кордонів держави, очолювали воєнні

<<<назад<<< * перейти на стр. 1-688 * збірник літератури * >>>далее>>>