ку економіки, культури, науки та інших галузей людської діяльності. Водночас вона зберігає відносну самостійність і має особливо виражений об'єкт дослідження. Історія держави і права України є також наукою юридичною, однією з фундаментальних державноправових дисциплін. Вона охоплює розвиток усіх аспектів еволюції держави на території України — її державний механізм, форму державної єдності, право.
   Виникненню тих чи інших державних або правових інститутів передують відповідні ідеї. Проте наука історії держави і права України спеціально не вивчає таких ідей, враховуючи те, що вони глибоко висвітлюються в самостійному курсі вчень про державу і право. Тут же про ці ідеї згадується лише взагалі.
   Існує певна схожість історії держави і права з теорією держави і права. Але принципова відмінність між ними полягає в тому, що теорія держави і права вивчає переважно загальні закономірності розвитку держави і права різних народів, а історія держави і права — конкретні державноправові системи, їхні особливості та характерні риси. Історія держави і права використовує узагальнення й понятійний апарат, розроблені теорією держави і права, й водночас дає конкретний державноправовий матеріал для таких узагальнень.
   Зауважимо, що історія держави і права вивчає політичні та правові інститути практично аж до сьогодення, тому вона стикується з чинним правом, допомагаючи певною мірою зрозуміти його сутність, негативні та позитивні сторони. Історикоправова наука, вивчаючи та узагальнюючи досвід минулого, сприяє пізнанню і використанню закономірностей державноправового розвитку, уникненню повторення помилок. Проте, як уже зазначалося, це можливо лише за умови правдивості історикоправового матеріалу. Користуватися сумнівними даними про минуле — значить робити хибний прогноз і на майбутнє.
   Періодизація історії держави і права України здійснюється з урахуванням теорії суспільноекономічних формацій.

<<<назад<<< * перейти на стр. 1-688 * збірник літератури * >>>далее>>>